Актуальність проблем, пов'язаних з оффшорним бізнесом

Використання суб'єктів, що ведуть свою діяльність на території України, а центр накопичення прибутку розміщають за її межами, призводить, з одного боку, до скорочення податкових надходжень в український бюджет, а з іншого боку - до несанкційованого відтоку капіталу за кордон. Як наслідок цього, Україна фінансує цілий ряд і без того багатих країн, потребуючи при цьому гостру потребу в інвестиціях для модернізації власної економіки.

Актуальність проблем, пов'язаних з офшорним бізнесом, визначається масштабами нанесеного збитку і важливістю їхній рішення для економіки країни. В даний час точно не відомий розмір капіталу, вивезеного з Росії з початку 90-х рр., і експерти називають різноманітні цифри, але, за даними Центрального банку Росії, відплив капіталу за зазначений період склала від 50 до 80 млрд доларів США, а по оцінці Інтерполу - 150-300 млрд доларів.

Зазначені обставини диктують необхідність якнайшвидшого прийняття спеціалізованого законодавства, покликаного захистити національну економіку від негативного впливу з боку офшорного бізнесу. Без вивчення світового досвіду, накопиченого як в області використання офшорних структур діловими колами і приватними особами, так і в області контролю процесів, що відбуваються в офшорному бізнесі з боку держави, неможливо створення ефективного антиофшорного законодавства. Водночас зазначені питання недостатньо досліджувані у вітчизняній науці.

В даний час офшорні зони і пов'язані з ними засоби ведення господарсько-економічної діяльності міцно ввійшли в сучасну економіку, а офшорний бізнес набув масштабів планетарного явища. Сьогодні офшорні зони стали невід'ємною частиною світової економічної системи і національних економік багатьох, у тому числі високорозвинених країн. При цьому в офшорних фінансових центрах зосередилися значні капітали, що роблять вплив на процеси, що відбуваються у усьому світі. Справа зайшла так далеко, що не залишився осторонь і Ватикан, що проводить офшорнs фінансові операції через власний комерційний банк «Institute per le Opere di Religione». Крім того, до кінця XX в. офшорний бізнес перетерпів не тільки кількісні, але і якісні зміни. Найбільше повно втілив у життя нові ідеї якийсь заповзятливий бізнесмен Марко Педли (він же Марко Веллінгтон, він же Цемах «Бен» Давид Нецер Коримо), що для проведення офшорних фінансових шахрайств заснувало на малюсінькому, безіменному, ненаселеному атолі в Тихому океані власна держава Домініон Мельхиседека, інакше Домініон Мильчизедека (Dominion of Melchizedek). Ця новоспечена країна уже визнана поруч держав і активно торгує не тільки готовими до продажу офшорними банками, але і своїми паспортами, у тому числі і дипломатичними.

Головною рушійною силою виникнення і постійного розвитку офшорного бізнесу є протиріччя між бажанням урядів контролювати економічну ситуацію у своїх країнах і небажанням громадян бути підконтрольними і віддавати частину свого прибутку у виді податків. При цьому в зовнішнього спостерігача може скластися думка, що зазначене протиріччя офшорний бізнес намагається розв'язати цивілізованими методами. Проте це далеко не так, і, наприклад, у США його називають «піратством XX ст.». Якщо говорити про РФ, то безконтрольні фінансово-економічні взаємовідносини російських підприємств і приватних осіб з офшорними компаніями при бездіяльності або зрадливих діях влади вже призвели до непоправного відтоку капіталів і зубожінню держави. Під погрозу поставлена не тільки економічна безпека країни, але і життєво важливі інтереси майбутніх поколінь.

Сьогодні, в умовах коли інтереси держави потребують прийняття жорстких заходів для збільшення податкових надходжень у бюджет і припиненню незаконного вивозу за рубіж російського національного багатства, проблеми, пов'язані з офшорними зонами й у цілому з офшорним бізнесом, у Росії є одними із самих актуальних.

Сьогодні можна з упевненістю говорити про те, що офшорний бізнес є планетарним явищем, що має величезний вплив на економіко-політичну ситуацію у усьому світі. У той же час стало ясно, що цілі, що переслідуються при створенні подібних структур, не завжди збігаються з інтересами держави, а в деяких випадках носять відверто кримінальний характер. Не помічати або недооцінювати це не можна. До яких негативних наслідків призводить даний підхід, можна легко переконатися на досвіді РФ.

Країни з відкритою економікою раніш Росії зіткнулися з «оберненою» стороною офшорного бізнесу, тому раніш приступили до розробки контрзаходів. У світі вже накопичений великий позитивний досвід по регулюванню процесів, що відбуваються в офшорному бізнесі. Проте даний досвід не був врахований при реформуванні російської економіки: економіка стала дуже відкритою, а міри, спрямовані на упорядкування взаємодії російських громадян і підприємств з іноземними офшорними утвореннями, прийняті не були. Подібні комплексні міри, що мають економічну й адміністративну складові, у світі прийнято умовно називати антиофшорним законодавством.

Таким чином існуючі на сьогодні законодавчі акти і відомчі інструкції не в змозі захистити економічні інтереси країни. Тільки спеціалізоване антиофшорне законодавство, побудоване на основі аналізу ситуації, що склалася в даний час з офшорним бізнесом у РФ, і враховуючи світовий досвід, накопичений у даній області, здатне забезпечити національні інтереси Росії. Прийняття антиофшорного законодавства є актуальною мірою, спрямованої на забезпечення економічної безпеки країни. Без цього «у Росії може просто не виявитися майбутнього».

На рубежі третього тисячоріччя економічна діяльність практично у всіх галузях набула міжнародного характеру. Жодний національний виробник яких би те ні був товарів або послуг не може не відчувати впливу міжнародних чинників.

Одним із примітних явищ сучасних економічних відношень є бурхливий ріст обороту підприємств, розташованих в офшорних зонах. Індустрія офшорного бізнесу перетворилася сьогодні в самостійну галузь світової економіки.

У основу ринкової економіки призначений принцип «дозволений усе, що не заборонено законом». Цей принцип не просто застосовується в Росії, але й визнається усе більш широкими колами російських підприємців.

Розвиток ринкових відносин у Росії обумовило необхідність освоєння і таких інструментів міжнародної економічної діяльності, як офшорні зони, міжнародне податкове планування, трастові схеми в діяльності підприємств і фізичних осіб.

Ціллю даної роботи є аналіз можливостей російських платників податків по використанню податкових стимулів, пільг і особливих режимів оподатковування, що вводяться іноземними державами, а також окремими регіонами і територіями Російської Федерації для учасників міжнародних економічних відношень. Найбільша кількість таких стимулів і переваг надають офшорні зони.

До основних задач дійсної роботи ставляться:

- пояснення причин виникнення офшорних зон;

- аналіз основних етапів історії розвитку індустрії офшорного бізнесу;

- оцінка масштабів міжнародної офшорної діяльності;

- систематизація пільгових умов і переваг, наданих головними офшорними центрами і країнами;

розгляд основних видів офшорної діяльності й офшорних територій;

- розробка критеріїв оцінки переваг основних видів і типів офшорних центрів;

- огляд проблем, пов'язаних із вільними економічними зонами в Росії і за кордоном;

- порівняльний аналіз основних типів пільгових податкових зон у Російській Федерації;

- виявлення найбільше яскравих риса окремих офшорних центрів;

- визначення особливостей основних видів економічної діяльності в Російській Федерації, що посилюють інтерес російських підприємців до використання міжнародних методів оптимізації податкових зобов'язань;

- огляд практики застосування норм чинних угод про запобігання подвійного оподатковування прибутків і майна в Російській Федерації;

- огляд основних обмежень і перешкод, установлених чинним валютним і податковим законодавством РФ, для здійснення діяльності з застосуванням переваг, наданих офшорними центрами. Всі вищевикладені задачі ставляться до теоретичного.

Крім того, робота переслідує і досягнення ряду практичних цілей. У найбільше загальному виді їх можна висловити таким чином - виробітку рекомендацій по використанню конкретних переваг, наданих законодавством окремих держав, у тому числі й в офшорних зонах. У цьому зв'язку автор думаємо необхідним:

- визначити сфери практичного використання офшорних зон і територій із сприятливим податковим кліматом для рішення проблем російських платників податків;

- виявити як загальні, так і спеціальні негативні наслідки застосування офшорних зон в арсеналі методів міжнародного податкового планування російських фізичних і юридичних осіб;

- обґрунтувати докази на користь тих або інших методів і схем, що можуть мати застосування в міжнародній економічній діяльності російських резидентів;

- зіставити особливості основних офшорних центрів і територій із пільговим режимом оподатковування з метою виробітки практичних рекомендацій для таких видів діяльності, як банківська, інвестиційна, страхова, міжнародні перевезення.